Уродженець Глухова, син козацького сотника — Дмитро Бортнянський — здобув у Венеції найкращу європейську музичну освіту, почавши свою композиторську кар’єру з опери «Креонт». Після блискучої прем’єри у 1776 році в театрі Сан-Бенедетто та першого сезону в Венеції ноти опери зникли на довгих 250 років. Зрештою партитура опинилася в архівах португальського королівського двору — у Бібліотеці Ажуда в Лісабоні. Там їх у 2023 році віднайшла українська музикознавиця Ольга Шуміліна. Вона привезла копію рукопису в Україну. Це відкриття стало сенсацією. Організатори проєкту розуміли, що повернути твір у вигляді фотокопії рукопису неможливо. Тому вони здійснили повну діджиталізацію нотного матеріалу, відкриваючи світові шедевр одного з видатних композиторів свого часу, якого іноді називають українським «Моцартом».
Це не лише історія про музику. Це відновлення культурної пам'яті нашого народу та повернення України на карту європейської оперної традиції.
У листопаді 2024 року в Києві в концертному виконанні відбулася світова прем'єра «Креонта», який мовчав 250 років. Під керівництвом Германа Макаренка — артиста ЮНЕСКО в ім'я миру — шедевр прозвучав у виконанні Національного президентського оркестру, Національної заслуженої академічної капели України «Думка», головні партії виконали Сергій Бортник (Креонт), заслужена артистка України Ольга Фомічова (Антігона), Данило Коток (Емон), Станіслав Пащук (Адраст), Маргарита Білокіз (Ісмена). Окрасою прем’єри стала партія чембало, яку відтворила і першою виконала кандидатка мистецтвознавства, завідувачка кафедри старовинної музики Національної музичної академії України Ольга Шадріна-Личак.
«Прем’єра «Креонта» — це не просто мистецький захід; це місток між століттями, що поєднує нас із власним минулим і дозволяє краще усвідомити самих себе. Ми повертаємо своє культурне надбання, а отже — надію та силу для нашого народу та його майбутніх поколінь», — зазначив у своєму вітальному слові Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
Відродження «Креонта» не залишилося непоміченим. Про відкриття та прем'єру писали як українські, так і міжнародні видання.
«Культурна спадщина першої опери Дмитра Бортнянського «Креонт», яку понад 250 років вважали втраченою, повернулася у світ завдяки винятковій ініціативі за підтримки ЮНЕСКО».
— UNESCO
CREONTive Europe
Відродження, яке триває
2025 — велика сценічна постановка з декораціями і костюмами.
Світові постановки — презентації у провідних світових столицях та містах.
Архіви і бібліотеки — поширення цифрових і паперових копій рукописів і записів.
Освітні програми — лекції, дискусії і проєкти для молоді.
Ми хочемо, щоб «Креонт» зазвучав у світі не як рідкісна сенсанція, а як живе мистецтво України, яке об'єднує світ.
Прем'єра «Креонта» у Києві — лише перший крок. Попереду масштабні плани в межах ініціативи CREONTive Europe
Креонт повернувся,
щоб жити вічно
Віднайдений у далекому архіві / повернений з небуття, він сьогодні звучить у Києві та готується вирушити у світову подорож. Його музика стала символом відродження і доказом того, що культура сильніша за час, війни й забуття.
Ми запрошуємо вас долучитися до цього шляху: слухати, ділитися, підтримувати і допомагати «Креонту» знайти нове життя на сценах світу.
Приєднайтесь до культурної історії, яка твориться зараз.